меланхолічна ностальгія

Description

Думки вголос


My Links

» Home
» My Profile
» Weblog Archives
» Friends

Вечера на хуторе,близь Диканьки, или Новоукраинка вечером

Posted: 12:25, Thursday, May 29, 2008
Comments (0) | Add Comment | Link

Просто передивилась "Матрицю"

Posted: 12:23, Thursday, May 29, 2008
Comments (0) | Add Comment | Link

Схожа на мене

Posted: 12:22, Thursday, May 29, 2008
Comments (0) | Add Comment | Link

Будні

Posted: 12:20, Thursday, May 29, 2008
Comments (0) | Add Comment | Link


Posted: 07:36, Monday, May 5, 2008
Comments (0) | Add Comment | Link


Posted: 07:29, Monday, May 5, 2008
Comments (1) | Add Comment | Link


Posted: 07:17, Monday, May 5, 2008
Comments (0) | Add Comment | Link

Сумую за життям, де все було просто... Де мої чотири рочки?..

Хочу бавитись на подвір"ї, гратися з друзями, не думаючи про те, а що зі мною буде далі? А куди Йти, чи їхати, чи втікати, та й від кого втікати, від себе хіба-що...

Ех...

Люди!!!! А-А-А-АУ-У-У !!!!!!!!!!

Де ж ви всі коли ви мені так потрібні?


Posted: 04:32, Tuesday, April 15, 2008
Comments (2) | Add Comment | Link

Ростішка

Уявляєте, їду вчора в транспорті, ну однією ногою стою, іншою вишу, а напроти мене сидить жирний амбал, з квадратною пикою (без обручки на руці і взагалі руки майже вільні, - подробиця для наступних слів) і тримає в руці 4 пачки РАСТІШКИ... Я, з моїм скромним зростом, але загружена до зубів - додому їду, раптом подумала: "Навіщо йому ще растішка? Мало того, що є всі 200 кг? а може він ЩОСЬ собі нарощує, а то яка ще може бути причина?"...


Posted: 04:19, Wednesday, April 9, 2008
Comments (0) | Add Comment | Link

пециально для VerBludik

Специально для тебя я с удовольствием перейду на русский, потому как немного пересмотрела своё мнение по поводу манеры общения буду рада, если ты продолжишь переписку. 


Posted: 10:08, Saturday, April 5, 2008
Comments (0) | Add Comment | Link

СЕСІЯ

Сьогодні, нажаль не можу розплескувати позитифф, бо чомусь паршиво...

Мабуть причина в тому, що сесія на носі і з усіх боків хвостики, хоча "хвостики" - це дуже м"яко сказано, насправді це ХВОСТИЩА!!!!!! Просто, коли їх назвати хвостиками, то вони здаються не такими великими, і менш страшними... Наївно, але іноді спрацьовує...

Сьогодні зірвалася нізащо на сестру, - вона в мене супер і я будь-кому готова за неї горло перегризти(мабуть, мало асоціюється з маленьким Фунтиком, але це правда- щодо сестри, бо я її дуже люблю і поважаю.) Але сьогодні я просто вибухнула( не від слова"бухать") :) О, я посміхнулась... Хоча це мало допомогло...

Просто відчуття таке, ніби я в пустій і дуже вузькійкімнаті, а на мене насуваються стіни, і дверей, як назло немає, і я кричу, а ніхо допомогти не може...

Якось дивно; щось робиш, чогось прагнеш, а коли розумієш, що все це починає тебе душити просто хочеться розслабитись і припинити боротьбу...ОЙ!!! Щось не ті думки до голови полізли, адже це лише якась сесія, і вона не варта такої кількості нервів, щоб потім здатись і, склавши лапки піти до дна! Я ж ...ДОБРЕ, буду сильною, принаймі до наступного приступу хандри, яку потім знову буду душити в собі, доки є сили, адже ЖИТТЯ _ ЦЕ БОРОТЬБА, а отже сил вистачить, і накше б це життя не мало б сенсу ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!!!!!!!!!!!

" ЖИТИ БУДУ! ГЕТЬ ДУМИ СУМНІ!"- як писалаколиси Леся Українка, а в неї, доречі була ситуація погірша, ніж моя сесія... :))) ПОКАЖУ ЯЗИК ПРОБЛЕМАМ!


Posted: 08:30, Saturday, April 5, 2008
Comments (0) | Add Comment | Link

Просто щаслива

Вчора була ціла купа проблемсів, але я зберігала і поширювала оптимізм, за що була щедро винагороджена: мене 3 години чекала, посміхаючись зустріли і не було й натяку на негатив...

Іноді так хочеться розчинитися в хвилині такого щастя, коли хочеться жити лише від присутності мого "вкусняшки" поряд з таким задоволеним лбличчям...

Так приємно прокидатися і засинати з відчуттям, що тебе люблять у будь-який час доби...

Так щиро хочеться, щоб таке всепоглинаюче щастя відчув кожен!..

Я ЩАСЛИВА, і НЕ БОЮСЯ НАВРОЧИТИ, бо справжньому виру почуттів не можуть зашкодити дріб"язкові ревнощі, заздрощі і купка несуттєвих проблем!!!!!


Posted: 05:48, Thursday, April 3, 2008
Comments (1) | Add Comment | Link

А якщо...

Часом, проходячи ранковим містом, яке вже встигло прокинутись, але й досі знаходиться у стані легкої закумареності, починаєш задумуватись над тим, для чого насправді було підготоване це суспільство з постійною жагою наживи і в той же час, таке непристосовае до труднощів...

Можливо всі ці думки навіяні простою сонливістю і небажанням думати про щось більш суттєве і важливе, на даний момент, а може я й справді хочу докопатись до чогось важливого і тому, такого прикритого для наших очей?..

У кожного з нас є "намічений" шлях, розпланований на все життя, але хто його для нас планує?

Нам ввесь час бубнять про демократію, свободу слова, свободу вибору, а насправді, Будь-який вибір нам дають уже з готовими відповідями і можливими варіантами, а про графу "СВІЙ ВАРІАНТ" давно забули...

Мені проосто цікаво, а що буде, коли зазирнути "за куліси" цих канонів, варіантів і спробувати вчинити по-своєму, а не так, як треба?..

Можливо здасться, що в дівчинки просто тимчасове запаморочення, або ГЛЮКИ в програмі, але все значно простіше: мені просто СКАЖЕНО НАБРИДЛА ОДНОМАНІТНІСТЬ!

 


Posted: 03:16, Thursday, April 3, 2008
Comments (1) | Add Comment | Link

весняна хандра

Так було паршиво на початку тижня, що в голову лізли лише погані думки, але будь-яка думка має право на життя, якщо вона вже народилася в голові...

Отакі думки літають в голові перед сном:

 

І знову вечір, знову я сама.

По радіо пісні звучать печальні.

А на душі моїй лежить зима.

Солона сльози градом до світання...

 

Не одинока, та в цей час одна;

Не холодно, та я все ж замерзаю

Й наспівує мелодію весна

Про того, кого зараз я згадаю.

 

Мій сум, мій страх і дивних сліз потік,-

Це все - лише хандра в весняний вечір.

Вона була зі мною і торік,

Та з теплим поцілунком прагне втечі.

 

Ти будеш поряд і зійдуть сніги,

Покине бідну душу холоднеча,

Пройдуть хвилини суму і нудьги.

Бо ти в душі заповниш порожнечу!...


Posted: 06:44, Tuesday, April 1, 2008
Comments (0) | Add Comment | Link

Темний бік нашої підсвідомості

  1. Ось, що прийшло в голову, коли я замислилась над тим, як з нами часом жартують наші думки,на пару з підсвідомістю:

ЗВІР

В лабіринтах думок,

Біля моря очей

Ми колись живемо:

Серед днів і ночей

 

Ми шукаємошлях,

Що веде нас у вир...

...По забутих стежках

нас відшукує звір.

 

Звір, що знайде будь-де,

Аін пришвидшує крок,

Він от-от підійде...

Він досягне зірок

 

ВІН у пекло летить,

Він відшукує нас,

Він от-от добіжить...

Він -- володарі час.

 

Він тому віднайде

Кожен погляд і крок,-

Що одвічно живе

Серед наших думок...

 

Він відтворює сни,

Забирає наш час...

"ВІН"- то наші думки,

"Звір" - у кожному з нас...


Posted: 06:31, Monday, March 31, 2008
Comments (1) | Add Comment | Link

Думки і їх вплив

Думки,думки... Вони відвідують нас постійно, але вся суперечність їх у тому, що ТІ з них, які є найважлиішими в житті, і необхідними для майбутнього, а також ті, які мають глибокий підтекст, -- з"являються у настільки недоцільну мить, що ми ЇХ просто забуваємо, і таким чином губимо навіки у складках пам"яті...

Вони "проходять " повз нас і залишаються непоміченими у безкінечному колі сірої буденності.

 

Ми, за тисячі років, так і не досягли того щабля еволюції, де вміють помічати самих себе...

Ми оминаємо свої почуття і думки.

Ми так любимо жалітися на життя, що за сірістю і примітивністю власних проблем, не помічаємо, як повз нас проходить все хороше, що є в житті; того простого, очевидного і водночас геніального, що може витягти нас із прірви горя і нудьги.

Ми майже зтерлизі свого життя все позитивне, ввесь оптимізм, який є, -- або БУВ у кожного.

Ми втрачаємо бажання жити і жити щасливо. І все це через безкінечну гонитву за тінню того, що є лише відносністю і павутиною для душ, блага світу цього --ось ім"я тієї пастки, в яку потрапило безліч люду...

 

Ми нівечимо своє життя до стану жалюгідного існування, вважаючи це закономірністю, а все через те, що не навчилися бачити серед виру днів себе самих, і бачити з кращого боку...

 

Відкриймо очі!!!!!

 

Життя -- це МИ! І ніхто, крім нас не може його зіпсувати чи виправити, чи покращити... Життя в НАШИХ руках!!!

Тримаймо його! Направляймо його в потрібне русло... І плекаймо його в найкращому середовищі для існування -- у позитиві!

 

Будьмо щасливі!!!!!!!!

 


Posted: 05:21, Monday, March 31, 2008
Comments (2) | Add Comment | Link


WebBlog.ru
counter
WebBlog.ru